У час, коли світ занурюється у пітьму, дні коротшають, тіні стають довшими, а завіса між світами - тонкою, як дим від свічки, ми зібралися дівочим колом, щоб нагадати собі, що кожна із нас - Богиня, і кожна із нас - Чаклунка. Та, що здатна народити світло із пітьми. Самайн - це не кінець. Це подих між. Тиша, у якій світ готується народитися знову.
